Вважають, що Колумб народився в 1451 р. у сім’ї ткача у Ґенуї. У 1476 р. прибув до Портуґалії, плавав до берегів Англії та Ірландії, а пізніше побував на березі Ґвінейської затоки і на Азорських островах. У плаваннях він здобував досвід; спілкуючись із досвідченими моряками, розпитував про вітри, течії, невідомі острови; багато і уважно читав. У Портуґалії він задумав досягти Індії західним шляхом, але проект не було затверджено експертною комісією. У 1485 р. Колумб відплив до Іспанії. Протягом семи років він намагався отримати підтримку королеви Ізабели на спорядження експедиції.
3 серпня 1492 р. кораблі «Санта-Марія», «Нінья», «Пінта» покинули Іспанські береги, а через тиждень досягли Канарських островів, і 6 вересня відпливли на захід. Рішення Колумба перетнути Атлантику на широті Канарських островів виявилось правильним: попутні вітри і течії швидко несли кораблі у потрібному напрямі. Спочатку все було добре, море було спокійним, екіпаж був упевнений в успіхові. З часом з’явились водорості сарґасси, схожі на виноград (цю ділянку Атлантичного океану називають Сарґассовим морем), з якими моряки пов’язували близькість суші, але пізніше вони почали викликати страх, а головне, що турбувало моряків, так це відсутність суходолу. Ішов третій місяць плавання, а землі не було видно. Супутники Колумба стривожилися, і тому капітан вирішив не повідомляти точних даних про пройдену відстань. 7 жовтня з корабля було помічено птахів, що летіли на південний захід і Колумб вирішив змінити напрям свого руху на південний захід. І знову рішення було правильним, так Колумб обходив течію Ґольфстрім, яка могла б винести кораблі на північний схід у відкритий океан.
Незважаючи на зміну курсу незадоволення моряків наростало, але витримка не зрадила Колумба. 12 жовтня 1492 р. матрос з «Пінти» Хуан Родрігес Бермехо подав сигнал про наближення землі. На світанку усі побачили землю. Це був острів. Його жителі мали мідно-червоний колір шкіри. Вони дружньо зустріли моряків. Цей острів Колумб назвав Сан-Сальвадор (Святий Спаситель). Від острова кораблі направились на південний захід шукати Японію, відкривши на своєму шляху ще кілька невеликих островів із групи Багамських, Колумб вийшов до острова Куба. Земля ця вразила моряків своєю красою, але тут не було ні великих міст, ні золота, ні перлів. Потім було відкрито острів Гаїті, який Колумб назвав Іспанським островом. Усі відкриті землі було названо Вест-Індією, а місцевих жителів — індіанцями. Під час повернення затонула «Санта-Марія». 15 березня 1493 р. до берегів Іспанії підійшли «Пінта» і «Нінья». Колумба зустрічали як героя, королева дала титул «Адмірал Моря-Океану», а також герб, де замок Кастілії і лев Леона були зображені серед відкритих ним островів.
У вересні 1493 р. розпочалася друга експедиція, у якій брали участь 17 кораблів. На них перевозили землеробів, священників-місіонерів, шукачів золота, воїнів. У результаті було відкрито Малі Антильські острови, зокрема Пуерто-Ріко (Багата гавань), острів Домініка, Ґваделупа, Монтсеррат, острів Святого Христофора, Ямайка.
13 травня 1498 р. Колумб вирушив у третє плавання, яке тривало до 1500 р. Під час цього плавання він відкрив острів Трінідад (Трійця), острів Марґаріта, побачив береги Південноамериканського материка.
Під час четвертої експедиції (1502-1504 рр.) Колумб досяг острова Мартініка, півострова Юкатан, узбережжя Коста-Ріки (Багатий берег) та Панами. Під час експедиції вперше дізнався про народ майя — цивілізацію високої культури та «друге море», яке недалеко за перешийком (Тихий океан). Двічі перетнув Карібське море.
Х. Колумб був незвичайною людиною. У своїх плаваннях він одночасно був моряком і вченим, завойовником і правителем. У характері Колумба вдало поєднувалися мужність і твердість, віра в удачу, фантастична наполегливість у досягненні поставленої мети, унікальні здібності мореплавця.
Немає коментарів:
Дописати коментар