3. Тема: Літосфера

автор - Тремтяча Жанна Шаваршівна

Літосфера. 

Внутрішня будова Землі

Людям завжди хотілося зазирнути в глиб Землі, щоб дізнатися, яка вона всередині. Нині вчені знають про внутрішню будову землі менше, ніж, скажімо, про космічне оточення нашої планети.

Учені припускають, що земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії і земної кори.

Ядро – центральна, серцевинна частина земної кулі. Впевнено можна назвати лише його радіус – близько 3 500км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває в розплавлено-рідкому стані, а внутрішня – у твердому. Припускають також, що ядра складається з речовини, подібної до металу. Температура в ядрі досягає 5 000 ⁰ С.

Мантія – внутрішня оболонка, яка покриває ядро. Її потужність 2 900 км. Мантія – найбільша з внутрішніх оболонок планети (83% об`єму Землі). Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. Температура вища: від кількох сотень градусів до 2 500 ⁰  С.

Верхня частина мантії складена щільними породами, тобто тверда. Проте на глибині 50 – 250 км у ній міститься частково розплавлений шар – астеносфера. Вона порівняно м`яка і пластична, як пластилін чи віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і таким способом переміщуватись.

Земна кора – верхній твердий шар нашої планети. Порівняно з ядром і мантією, вона дуже тонка. Товща (потужність) земної кори найбільша у горах – 70 км, на рівнинах вона становить 40 км, під океанами – лише 5 – 10 км. На тонкій земній корі стоять будинки населених пунктів, здіймають гори, по ній ходять люди, у ній добувають корисні копалини, по ній течуть річки, а в її зниженнях лежать моря та океани.

Земна кора разом з верхньою мантією утворюють літосферу. Вона є єдиною твердою («кам`яною») оболонкою, яка ніби плаває на пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під океанами – близько 50 км, на материках – до 200 км.

Склад, будову та історію розвитку Землі вивчає геологія.

Земна кора складається з різних речовин – мінералів і гірських порід. Їх розрізняють між собою кольором, твердістю, будовою, температурою плавлення та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад, як паливо, у будівництві, для одержання кольорових і чорних металів. За утворення їх поділяють на магматичні, осадові і метаморфічні.

Магматичні породи Магматичними називають породи, утворені з магми. Магма – вогненно-рідкий розплав, що формується в мантії. З надр у земну кору або на її поверхню магма потрапляє через глибокі тріщини. Тріщина спричиняє ослаблення тиску в надрах. Речовина мантії із пластичної стає розплавленою, рідкою і проникає до поверхні  Землі. Піднімаючись, розпечена до 1 000 ⁰ С магма повільно остигає. У товщах земної кори магма може затверднути на глибині, як вода під час замерзання. Тоді утворюються глибинні магматичні породи. До них належать, наприклад, граніти. При застиганні лави утворюються вивержені магматичні породи. Так виникають поширені на нашій планеті базальти. Магматичні породи здебільшого тверді, важкі й щільні.

Осадові породи Осадові породи виникають на поверхні земної кори. Вони утворюються в результаті осідання речовин на дні водойм або нагромадження на суходолі. Осадові породи бувають уламкового, органічного та хімічного походження.

Уламкові породи  Уламкові породи утворюються з уламків різних порід унаслідок їх руйнування (вивітрювання, розмивання). Так утворюються щебінь, галька, гравій, пісок, глина.

Органічні породи  Органічні породи складаються в основному з решток відмерлих рослин і тварин, що нагромадилися за мільйони років на дні водойм. Наприклад, крейда і вапняк утворилися з черепашок і панцирів морських організмів. Органічне походження мають і нафта, горючі гази, бурштин.

Хімічні породи – це наслідок випадання речовин в осад із водних розчинів. На дні водойм кам`яна і калійні солі. З водних розчинів утворюються гіпс, кремній тощо.

Метаморфічні породи Магматичні й осадові породи зазнають перетворення. Перетворення порід відбувається тоді, коли змінюються умови їх залягання порівняно з тими, за яких вони утворилися. На великій глибині вони нагріваються, стискуються і перетворюються (метаморфізуються) – набувають нових властивостей. (пухкий пісок стає твердим кварцитом, граніт  - гнейсом.

Метаморфічні - це породи, що зазнали змін під дією високих температур і тиску в надрах Землі.

Підземні поверхи земної кори Різні за походженням гірські породи залягають шарами й утворюють ніби «поверхи» земної кори. Розрізняють два типи земної кори: материкову тришарову (осадовий, гранітний, базальтовий) і океанічну двошарову (осадовий, базальтовий).

Будова земної кори досить складна й різноманітна. Це пов`язано з різними умовами її формування та процесами, що в ній відбуваються. Земна кора є джерелом різноманітних корисних копалин.